В садочку пройшла 

Масляна: веселе свято!!!

Неможливо уявити собі завершення зими без традиційного масляного тижня, за який кожен справжній українець встигає з’їсти таку кількість смачних млинців, що вистачить на весь рік. А чи знаєте ви, що Масляна – це одне з найдавніших слов’янських свят, тому що бере свій початок ще з дохристиянських часів, у період поклоніння язичницьким богам?

Походження Масниці

Масляна символізувала прихід весни та пробудження природи. Древні слов’яни відзначали “проводи зими” та початок весни і весняного землеробства. В цей день вшановували Сонце, яке несло тепло і пробуджувало природу, тому й готували жертовний хліб, схожий на це небесне світило – млинець.

 Прихід весни ототожнювали із Сонцем, тому на Масляну готували обрядовий хліб у формі кола – млинець. Стародавні слов’яни вірили, що разом з круглим, рум'яним млинцем вони з'їдають частинку тепла і могутності небесного світила. На Русі млинці готувались в круглих глиняних пательнях із зубчатими краями й прокресленим по глині хрестом – знаком сонця.

Вареники вважаються символом Місяця, тому що своєю формою нагадують його обриси. Свого поширення ця страва набула на території України у період козацтва. Беручи до уваги мінімум півтора тисячолітнє походження свята та відсутність вареників у меню давніх слов’ян, традиційною стравою Масниці являються саме млинці, а вареники увійшли в традицію лише в останні століття.

Млинці ж, навпаки, у язичницькі часи були неодмінним атрибутом святкування Масниці та Весняного сонцевороту – поворотної точки, що символізує перемогу денного світла над довгими зимовими ночами. Недарма кажуть: "Без млинця - не Масляна".

 

     

 

Масляничні звичаї своїх предків ми успадкували. Тепер залишилося їх зберегти і передати своїм дітям. А тому запрошуємо усіх відсвяткувати свято Масляни за древніми обрядами та разом відроджувати та популяризувати традиції та культуру нашого славетно народу – нащадків князів київських!

Тиждень науки у cадочку.

З 05 лютого по 09 лютого в закладі дошкільної освіти пройшов Тиждень науки. 

 

 

Цей захід було проведено в усіх вікових групах з метою залучення дітей до експериментально-дослідницької діяльності, формування у них інтересу до галузі природничих наук і технологій. Усі заходи проводилися в інтерактивній формі, що дало можливість більше зацікавити дітей наукою, та спонукало їх до наукового пізнання.

Вихователем-методистом (мною), було створено умови для спільної діяльності дітей та педагогів. 

У дошкільному закладі, у кожній віковій групі, було оформлено інформаціонні стенди, папки-пересувки щодо досягнень сучасної науки. 

Організовано:

• бесіди з вихованцями, батьками;
• конкурси, вікторини «Юні науковці»;
• перегляд відеоматеріалів;
• майстер-класи для дітей та педагогів;
• змагання «Що? Де? Коли?»;
• майстерня науки.

Вихователі у цікавій формі проводили заняття з пошуково - дослідницької діяльності:  «Цікава наука», на яких демонстрували наукові досліди  та експерименти.  На ціх заняттях, педагоги підтримували творчі та розумові здібності  дітей, вчили їх пізнавати нове та  працювати у команді. Дошкільнята виявляли інтерес до  наукових дослідів, експериментів та перегляду пізнавальних наукових мультфільмів.

 Заходи були організовані для дітей, педагогів, батьків.