НОВОРІЧНІ ПРИКРАСИ СВОЇМИ РУКАМИ

Напередодні свят можна зайнятися разом з дітьми виготовленням новорічних прикрас, використовуючи найпростіші матеріали. Нічого складного, потрібно лише трохи часу і політ фантазії. А також матеріали, які є майже в кожному будинку, або їх можна  придбати з мінімальними витратами.

ВИВЧАЄМО НАПЕРЕДОДНІ СВЯТА!!!

Я сніжиночку спіймала,

В рукавичку заховала.

Зазирнула в рукавиці –

Тільки крапелька водиці.

Хто розкаже, де вона,

Де сніжинка чарівна?

Морозенко бородатий

Ходить-бродить біля хати

Та у вікна загляда.

Ми запрошуєм погріться –

Він не хоче, - він боїться,

Що розтане борода.

    

Дід Мороз прийшов у ліс,                              

Подарунки всім приніс.

Та ведмідь заліз в барліг -

На всю зиму спати ліг.

«Взимку, - каже, - гарно спиться

Може, щось смачне присниться».

Новим рік іде горами

У червоних чобітках.

Сяють ясними вогнями

Скрізь ялинки по хатах

МИ ГРАЄМО І НАМ ВЕСЕЛО!

Сюжетно-рольова гра — образна гра за певним задумом дітей, який розкривається через відповідні події (сюжет, фабула) і розігрування ролей.

Такі ігри пов'язані зі сферою людської діяльності й людських стосунків, оскільки своїм змістом вони відтворюють саме цей аспект дійсності. Вдаючись до них, діти намагаються по-своєму відтворити дії, взаємини дорослих, створюючи спеціальні ігрові ситуації.

Сюжетно-рольова гра є динамічним феноменом, її розвиток виявляється насамперед у виникненні нових сюжетів — утілених у певних подіях образних відтворень задумів. В іграх дітей дошкільного віку вони надзвичайно різноманітні й відображають конкретні (соціально-історичні, географічні, побутові тощо) умови їхнього життя.

Протягом дошкільного віку сюжети ігор не тільки урізноманітнюються, а й стають тривалішими. Якщо молодші дошкільники розігрують один і той самий сюжет протягом 10—15 хв., то діти середнього дошкільного віку розігрують його 40—50 хв., а старші дошкільники — кілька годин і навіть днів. Це означає, що діти старшого дошкільного віку збагачують гру новим змістом, надають їй іншого спрямування завдяки поглибленню й розширенню знань, розвитку мислення, уяви.

 Діти відображають у грі предметну трудову діяльність дорослих (приготування їжі, ремонт квартири,  відвідування перукарні), стосунки між людьми, суспільну сутність їхньої діяльності («лікар» уважно вислуховує своїх «пацієнтів», призначає «лікування»). Конкретні взаємини між персонажами гри можуть бути різними: співпраця, взаємодопомога, турбота одне про одного. Малята спершу зосереджуються на сюжетах, які відображають предметну діяльність дорослих, невдовзі починають відтворювати стосунки людей, а ще через деякий час — суспільні відносини між ними. Це виявляється навіть у характері їхніх суперечок.  

Зміна ігрових сюжетів пов'язана з розширенням їх джерел. Ігри молодших дошкільників живляться здебільшого враженнями, які вони черпають з безпосереднього спілкування з навколишнім світом.  

Поглиблення змісту гри виявляється в розвитку здатності дітей до продукування і втілення задуму. На четвертому році дитина починає осмислювати мету гри, однак через інтерес до дії часом забуває цю мету, демонструє невміння узгоджувати свої дії у спільній грі, не завжди розуміє своїх партнерів.

Отже, у процесі сюжетно-рольової гри у дошкільників розвивається здатність до творення і реалізації задуму, який, будучи на перших порах спонтанним, з часом постає як свідомо задумана тема, реалізуючи яку, діти не просто механічно копіюють дії дорослих, а відтворюють почуття, переживання, наснажують їх особистісним смислом.

У реалізації своїх ігрових задумів дошкільники використовують слово, власні дії, предмети-замінники. Розвиток дитячої уяви безпосередньо пов'язаний з мовленням.

 Для здійснення задуму дитині необхідні іграшки, різні предмети, що допомагають їй діяти відповідно до своєї ролі. Якщо поблизу немає потрібних іграшок, вона замінює один предмет іншим. Здатність використовувати у грі предмети-замінники, наділяти їх уявлюваними ознаками є однією з характерних особливостей дитячої творчості 

НА ПРОГУЛЯНЦІ МИ ГРАЄМО, А ЩЕ Й ДОПОМАГАЄМО!

Значення праці в природі для розвитку дошкільника

Природа - джерело найяскравіших вражень для людини, а праця в природі -  ще один з доступних видів діяльності для дитини дошкільного віку. Це єдина праця, в результаті якої малюки виробляють матеріальні цінності. Цінність праці у природі полягає в тому, що діти мають справу не з предметами, а з реальними об’єктами природи.

 

    Праця в природі – один із провідних чинників усе­бічного розвитку дітей. Перш за все трудова діяльність корисна для здоров'я, а посильна праця дітей на повітрі, з правильним чергуванням праці та відпочинку, сприяють розвитку та зміцненню фізичного стану, удосконалює рухи та стимулює діяльність різних ор­ганів і систем організму. 

Рухи дитини, яка володіє трудовими навичками, більш точні та впевнені, вона ліпше орієн­тується у просторі, їй зрозуміліший плин часу. 

Під час трудових дій відбувається розвиток усіх пізнавальних процесів — активного сприймання, уяви, уяваги, пам'яті. Включається в роботу мислення, адже дитині потрібно порівнювати, зіставляти предмети, з якими вона працює, встановлювати найпростіші закономірності явищ тощо.

 Праця у природі сприяє розвитку спостережливості, допитливості, вихованню інтересу до сільськогоспо- дарської праці та поваги до лю­дей, які нею займаються. У процесі праці діти ознайомлюються з най­простішими технічими пристосуваннями, знаряддями, оволодівають навичками роботи з ними, вчаться дбайливому ставленню до природи.

Праця у природі дуже важлива дляінтелектуально­го розвитку дітей. Неоцінен­не значення праця має і для морального виховання, адже під час

роботи виховуються такі якості особистості, як здатність до подолання перешкод, спостережливість, зосередженість, старан­ність, дисциплінованість, самостій­ність, ініціативність.

Праця дітей в природі - один із основних практичних методів розвитку малюка

Основними формами організації праці в природі у нашому дошкільному закладі є доручення, чергування та колективна праця.

ЗВИЧАЙНИЙ ДЕНЬ У ЗВИЧАЙНОМУ САДОЧКУ!

1. Заняття з логіко-математичного розвитку у ІІ молодшій групі.

 ТЕМА: «Порівняння предметів за висотою. Орієнтування в часі»  

Програмові завдання:

1. Вчити дітей  порівню­вати предмети за висотою, позначаючи результати порів­няння словами: вищий, нижчий; продовжувати вчити розрізняти й називати частини доби: ранок, день, вечір, ніч. Ознайомити дітей із висотою предметів.

2.  Розвивати пам'ять, увагу,  кмітливість

3.  Виховувати інтерес до занятьз пізнавального розвитку. охайність у користуванні розда­вальним матеріалом та під час роботи з клеєм.

Методи і прийоми:

1.                Проблемна ситуація: Їжачок і Ведмедик посперечалися, хто з них вищий на зріст, а хто нижчий. Ви готові допомогти друзям помиритися?

2.                Д/г «Вище — нижче».

3.                Давайте разом скажемо: «Ведмедик вищий за їжачка», «їжачок нижчий за Ведмедика». Вихователь прикріплює на фланелеграфі дві ілюстрації — із зображенням дня і ночі. Давайте перевіримо, хто з вас вищий, хто — нижчий. Станьте парами спинами одне до одного. Хто з вас виявиться вищим, підійде до картинки «День», а хто нижчий — до картинки «Ніч».

4.                Фізкультхвилинка .

5.                Гра «Будиночки для друзів».

          

♦ Через що посперечалися їжачок і Ведмедик?

♦ Хто з них виявився вищий, а хто — нижчий?

♦ У якому будинку живе їжачок? А Ведмедик?

♦ Хто з вас нижчий, а хто вищий?

2. Заняття з художньо-естетичного розвитку (аплікація): "М'ячики для котика Мурчика та песика Барбоса"

Виховувати охайність у користуванні розда­вальним матеріалом та під час роботи з клеєм.

1.                Показ вихователем прийомів аплікації.

2.                Самостійна діяльність дітей.

3.                Підсумок заняття та оцінка дитячих робіт.