VTS 01 2

VTS 01 1

ПРИГОДИ СОНЯЧНОГО ПРОМІНЧИКА

Програмовий зміст: спонукати дітей до самостійної  діяльності. Вправляти дітей в кількісній та порядковій лічбі, розрізненні понять «один-багато». Продовжувати вчити дітей співвідносити предмети за кольором, формою та величиною. Закріпити геометричні фігури, кольори та їх відтінки. Розвивати пізнавальну активність, логічне мислення, увагу, мовлення дітей, дрібну моторику рук, відчуття та сприймання.

Викликати у дітей позитивні емоції та враження, виховувати співчуття, бажання допомагати іншому, любов до природи; витривалість, рівновагу, спритність.

Демонстраційний матеріал: Макет ялинки, іграшка Білочки та Песика, силуетне зображення Сонечка з промінцями на магніті; «Розклади шишки та горішки по кошиках» - кошики (2), горішки, шишки;

Роздавальний матеріал до дидактичних ігор: кольорова смужка, «Чарівні рибки» - геометричні фігури; «Знайди половинку м’ячика», «Знайди відповідну тінь тваринки» - прості олівці та індивідуальні картки із завданнями.

Спортивний інвентар: 6 кольорових кубиків, мотузка, 1 тунель (дуги), 2 обручи.

ХІД ЗАНЯТТЯ.

1.    Організація дітей.

До гостей всі поверніться

І гостям усім всміхніться.

(На магнітній дошці силуетне зображення Сонечка без промінчиків)

Вихователь: - Діти, сьогодні ми з вами завітаємо до Сонечка.

Вихователь: -     Поганий настрій зранку -

Надворі плаче хмарка,

Чомусь сумує сонечко,

Не дивиться в віконечко.

Стук-стук у віконечко,

Вийди до нас сонечко.

Без тебе немає ніякого діла,

Ти забарилося, чи захворіло?

Сонечко: - Ні, дітки, я не захворіло –

Я промінчики свої загубило

Вихователь: - Діти, ми зможемо допомогти,

Нашому сонцю проміння знайти?

Діти: Зможемо!!!

Вихователь: - Сонечко, любе, де мандрувало?

Сонечко: Біля зимової річки гуляло,

І в лунку до рибок я заглядало,

Потім у лісі звіряток втішало,

І до домашніх тварин мандрувало.

А потім в садок до дітей завітало,

Та ручки малятам усім зігрівало.

Вихователь: - Треба до річки разом поспішати.

Перший промінчик у рибок шукати.

2.       Д/гра: «Чарівні рибки»

(Діти сідають за столи, на тацях лежать площинні геометричні фігури: овали та трикутники, великі та малі).

Вихователь:

·                 Які у вас геометричні фігури? (овал, трикутник).

·                 Якого кольору великий овал?

·                 Якого кольору маленький трикутник?

·                 Якого кольору маленький овал?

·                 Якого кольору великий трикутник?

Вихователь: - Діти, правою рукою зліва направо, викладіть, будь-ласка, на синю смужку всі овали, а на жовту смужку – всі трикутники.

·                 Скільки всього трикутників?

·                 Скільки всього овалів?

·                 Чого більше, чого менше?

Вихователь: Діти, для того, щоб повернути промінчик Сонечку, треба із геометричних фігур викласти рибку.

(Показ вихователя на магнітній дошці та самостійна діяльність дітей)

Вихователь: - Рибці сподобалось гратися з дітками. Вона дякує за допомогу і дає  малюкам сонячний промінчик.

(вихователь прикріплює на дошку сонечку промінчик).

Вихователь:        А тепер до лісочку треба йти

Та звіряток там знайти.

Тож скоріше малята ставайте,

І у подорож швидше рушайте!

-            Але, для того, щоб потрапити до лісу, треба подолати перешкоди. Ви готові?

(діти виходять із-за столів, та йдуть ланцюжком)

·           На нашому шляху міст через річку (ходьба по мотузці приставним кроком).

·           Далі у нас на шляху печера. Треба проповзти на колінах (повзання під дугами).

·           Перед нами ямки, треба пострибати навшпиньках із ямки в ямку (стрибки.)

·           Далі на нашому шляху – горбочки, треба через них переступити.(переступання через кубики).

Вихователь: Ось ми з вами і потрапили до лісу. За те, що ви подолали всі перешкоди, були сміливими, спритними та витривалими, ми отримуємо ще один промінчик.

Білочка: - Хто до лісу завітав?

Хто всіх звірів налякав?

Вихователь: - Ми не хотіли нікого лякати

Промінчики сонечка прийшли відшукати.

-            Діти, хто це?

Діти: Білочка.

(на килимі стоїть ялинка, перед нею розсипані горішки та шишки)

Вихователь:

Вірш.

Де ти, білочко, живеш?

Що ти,білочко, гризеш?....

-                          А чому ти така сумна?

Білочка: - Я розсипала шишки та горішки. Тепер вони перемішалися!

Вихователь: А давай тобі діти допоможуть їх зібрати?

Білочка: Але я люблю, щоб в мене було все в порядку і до ладу. Тому зберіть шишки у великий кошик, а горішки в маленький.

3.       Д/гра: «Розклади шишки та горішки по кошиках»

Білочка: Дякую вам за допомогу! Ось тримайте в дарунок цей промінчик.

Вихователь: Дітки, я чую, що хтось плаче! Давайте подивимось хто це?  (Вихователь дістає іграшку собачку)

Хто це, діти? (Собачка).

Чого ти плачеш?

Песик: - Я дуже люблю гратися з м’ячиками, але вони всі розірвалися і тепер мені нічим гратися. Допоможіть мені будь-ласка!

Вихователь: - Діти, допоможемо песику? Давайте з’єднаємо однакові половинки м’ячиків і тоді ми зможемо їх відремонтувати.

(Діти сідають за столи, на яких завдання «Знайди половинку м’ячика», прості олівці.)

(самостійна діяльність дітей)

4.   Д/гра «Знайди половинку м’ячика».

Песик: Дякую вам за допомогу! Ось тримайте в дарунок цей промінчик.

Вихователь: - Діти, подивіться - сонечко зраділо і посміхнулось. Але ще не всі промінчики засяяли. Продовжуємо допомагати Сонечку. 

5.       Д/гра «Знайди відповідну тінь». (діти розглядають і називають живих істот)

Вихователь: - Треба уважно розглянути картинку. У живих істот переплуталися тіні. Тінь завжди схожа на свого хазяїна. Давайте допоможемо кожному з них знайти свою тінь. Треба лінією з’єднати кожну істоту з відповідною тінню.

Вихователь: - Молодці, малята. За це завдання ви отримали ще один промінчик. А хочете, ми з ними ще пограємо. Слухайте мої запитання і давайте вірну відповідь.

·           Хто із цих істот  не має лап?

·           У кого із них найдовші вуха?

·           Хто має крила?

·           У якої істоти не має ні хутра, ні пір’їв?

·           Які істоти не літають?

Вихователь:Ой, які кмітливі діти,

Як же мені вас не хвалити, -

Все зробили, все здолали,

Всі промінчики зібрали.

6.       Д/гра «Сонечко яке?»

Вихователь:

·       Дітки, а сонечко яке? (кругла)

·       А якого воно кольору? (жовтого)

·       На яку геометричну фігуру воно схожа? (на коло)

·       Скільки на дошці сонечок? (1)

·       Дітки, уявіть , що ви маленькі сонечка.

7.    Психогімнастика.

(Діти підходять до мольберта і присідають навколішки).

Вихователь: - Ви прокидаєтесь, вмиваєтесь, розчісуєте свої промінчики, піднімаєтесь над землею, в вас багато тепла і світла, ви даруєте землі та всім-всім-всім своє тепло. Ви видихаєте тепло. Ви пролітаєте над землею і все навколо оживає. Від вашого тепла всі навколо посміхаються. Посміхніться, будь-ласка мені. А тепер, подаруйте, свої посмішки нашім гостям.

-        Сонечко, якому ми допомагали, хай нас зігріває, дарує тепло всім і завжди посміхається.

Підсумок заняття.

Вихователь: - Діти, кому ми сьогодні з вами допомагали?

·       Кого зустрічали?

·       А чи сподобалось вам подорожувати до зимового лісу?

·       Тоді ми обов’язково ще колись до нього повернемось.

Вихователь: - А тепер вже час, малята,

                        У садочок вирушати.

(звучить весела мелодія.)

Навчаємося разом
Заняття з практичним психологом.

Завдяки пізнавальним психічним процесам дитина одержує знання про навколишній світ та про себе, засвоює нову інформацію, запам'ятовує, розв'язує певні завдання. Серед них виділяють відчуття і сприймання, пам'ять, мислення, уяву. Необхідною умовою протікання психічних процесів є увага. Мова і мовлення постають одним із засобів мислення та розуміння.  

Особливості уваги дітей дошкільного віку

Успішність в оволодінні тією чи іншою діяльністю залежить від уваги дитини. Вона завжди включена у діяльність, є найважливішою умовою її продуктивності і виступає у єдності з пізнавальними психічними процесами та емоційно-вольовою сферою.

Роль уваги полягає у забезпеченні психічних процесів (пізнавальних, емоційних, вольових) та успішної роботи свідомості.   

  

 Увага дітей дошкільного віку має такі особливості:

1) нетривала зосередженість, схильність до значних коливань. Протягом короткого часу діти неодноразово переходять від одного виду діяльності до іншого, по кілька разів змінюють свій задум;

2) піддатливість зовнішнім впливам. Навіть незначний сторонній подразник відволікає увагу дитини від діяльності;

3) залежність від виду занять. 4-річні діти здатні 20 і більше хвилин уважно слухати цікаву казку чи дивитися мультфільми. Однак вони будуть відволікатися від нецікавих занять через 5 хв. після їх початку;

4) неспроможність переключення на власний розсуд з одного об'єкта на інший за відсутності довільної психічної регуляції;

5) залежність від віку дітей. Чим молодші діти, тим менше вони можуть зосередитися на словах дорослого, оскільки їхню увагу більше привертають яскраві, привабливі предмети (слова лише супроводжують їх). У середньому і старшому дошкільному віці слова дорослого набувають значно важливішого значення для дитини, вона вже само-ініціативно спрямовує на них свою увагу;

6) слабкий розподіл уваги (неможливість одночасно виконувати два або більше видів діяльності), невеликий обсяг (неспроможність утримувати багато об'єктів за короткий проміжок часу).

  

  

 

  

 

 

 

 Зосередженість і спрямованість на об'єктах забезпечує їх виразне відображення. Дитина не може бути уважною взагалі, її увага завжди проявляється у конкретних психічних процесах: вона приглядається, прислухається, відгадує загадку, намагається прочитати слово, малює, грається тощо.

Функції уваги у дошкільників

Будучи пізнавальним процесом, увага сприяє отриманню знань дитини про світ і себе у ньому, спрямовуючись як на об'єкти зовнішнього світу, так і на власне внутрішнє життя. Вона не лише створює умови для психічної діяльності, а й виконує охоронну функцію, зумовлюючи своєчасне реагування людини на зміни у навколишньому середовищі і в собі.

Основи уважності як важливого фактора пізнавальної діяльності формуються у ранньому дитинстві. Зароджується увага у перші тижні життя дитини. Із часом вона починає зосереджувати свій зір і слух на тому, що збуджує, насторожує її, рефлекторно відповідає на цей вплив відповідними рухами. Завдяки увазі відбувається зв'язок організму дитини з навколишнім середовищем.

Увага є рефлекторним актом, який пов'язує центральну нервову систему з навколишнім світом, одним із вирішальних чинників, що зумовлюють регуляцію найважливіших психофізичних процесів в організмі дитини. Завдяки їй всі психічні процеси (відчуття, сприймання, пам'ять, мислення) стають багатшими, повнішими, досконалішими.

У житті і діяльності дитини увага виконує різноманітні функції: активізує потрібні і гальмує непотрібні на певний момент психічні і фізіологічні процеси; сприяє відбору інформації відповідно до потреб дитини; забезпечує вибіркову, короткочасну або тривалу зосередженість на одному об'єкті або виді діяльності. З нею пов'язані спрямованість і вибірковість пізнавальних процесів, точність і деталізація сприймання, міцність і вибірковість пам'яті, спрямованість і продуктивність мислительної діяльності.

Якщо діти зосереджують свою увагу не на тому, що пояснює їм вихователь, а на тому, що відбувається за вікном, на мріях про гру, вони нічого не сприймуть і не зрозуміють із того, що їм розповідає педагог. Однак міркування, поради, оцінки вихователя їм особливо потрібні, адже без них їхня діяльність не матиме потрібної вмотивованості, доцільності, належної організованості. Слово вихователя є дороговказом у мінливій діяльності дошкільників, спонукає їх до уважності.

У дошкільному віці всі види і властивості уваги зазнають суттєвих змін, основними серед яких є: розширення обсягу; підвищення стійкості; розвиток здатності до переключення і розподілу; формування довільної уваги.

Ці зміни урізноманітнюють внутрішнє життя дитини, сприяють розширенню її світогляду.

З фізкультурою ми дружемо - різні вправи дуже любимо!

Фізичний розвиток дитини - важлива функція ДНЗ. Сьогодні йдеться мова в програмі ДНЗ вже не про фізкультуру, як таку, а про фізичний розвиток в цілому, що передбачає розвиток рухової активності, фізичних якостей дошкільників, знання свого тіла, його функцій, призначення його основних частин, можливостей організму, вміння бути домірним до нього, розвиватися в межах індивідуальних можливостей, власного потенціалу. Треба досконало знати сьогодні стан здоров'я кожного вихованця (фізичного, психічного, духовного, соціального), особливості його розвитку, щоб створити найбільш сприятливі умови для гармонійного розвитку малюка, його фізичної пристосованості до навколишнього життя.
Одне з головних завдань нашого дошкільного закладу - створити якнайсприятливіші умови для правильного фізичного розвитку дитячого організму, для підвищення його опірності інфекціям, а також для поступового та систематичного загартування дітей з активним використанням здоров'язбережувальних технологій; зберігати і зміцнювати фізичне, психічне, соціальне і духовне здоров'я дітей, підвищувати їх фізичну і розумову працездатність, розвивати кожну дитину за її індивідуальною природною програмою.

 Колектив нашого ДНЗ проаналізував усі фактори, які можуть впливати на погіршення здоров'я дітей, а тому поставив перед собою завдання викорінити їх та вдосконалити систему фізкультурно-оздоровчої роботи у своєму закладі.

Які ж фактори виховання і навчання можуть призвести до погіршення здоров'я дітей дошкільного віку? Це:  

• нераціональна побудова режиму дня, рухового режиму дітей;
• тривала вимушена поза дітей під час занять в умовах низького рівня освітлення приміщень і робочих місць, неякісного повітря, не ергономічних меблів (які не відповідають ростові та функціональним особливостям дітей), що призводить до зниження гостроти зору, порушень постави, зниженого загального тонусу організму дітей;
• переповнення груп дітьми;
• гіподинамія дітей (малорухомість), тривалий вплив на них шумових та голосових стресорів;
• відсутність систематичності в проведенні загартувальних процедур, інших фізкультурно-оздоровчих (традиційних і нетрадиційних) заходів;
• перегрівання дітей, їх нераціональний одяг при температурі +180-200С;
•  скорочення тривалості прогулянок;
• надмірне захоплення методиками інтелектуального розвитку, раннє навчання читання, володіння комп'ютерною грамотою, вивчення іноземних мов тощо;
• перевантаження дітей заняттями;
• навчання та виховання дітей за традиційною моделлю, без врахування головних аспектів особистісно орієнтованого підходу тощо.

Як наслідок, у дітей формуються неврози, психологічні розлади, порушення постави, погіршення функції зору, розлади імунної системи, часті ГРЗ.

Запроваджувати систему фізкультурно-оздоровчої роботи з дошкільниками наш дошкільний заклад розпочав з ретельного вивчення та удосконалення режиму дня в ДНЗ, перегляду тривалості окремих його режимних моментів згідно норм і вимог.

Режим дня в нашому ДНЗ є досить обґрунтований, виважений, гнучкий, але незмінними завжди є прогулянки, прийом їжі, сон дітей. Нашим режимом забороняється затягувати організовану навчальну діяльність, яка розпочинається о 9.10 годині ранку.

Правильним режим дня вважаємо лише тоді, коли він попереджає розвиток втоми, підвищує загальну опірність організму, забезпечує емоційний психологічний комфорт дітей протягом дня. 

Наступним етапом удосконалення роботи з фізичного розвитку дошкільників у нашому закладі була розробка чіткої системи фізкультурно-оздоровчої роботи в ДНЗ.

Система фізкультурно-оздоровчої роботи в ДНЗ включає досить великий перелік різноманітних і життєвоважливих заходів. Основою цієї системи залишається руховий режим.   

Великого значення надаємо руховій активності дітей вже вранці, оскільки в цей період малята ще мляві, загальмовані: проводимо дві-три рухливих гри (гри або вправи спортивного характеру) відповідно до пори року, погодних умов, інтересів дітей, їхнього фізіологічного стану; ранкову гімнастику (з елементами загартування) тривалістю 6-12хв (залежно від віку) під музичний супровід, з використанням дрібного фізкультурного інвентаря, іграшок, природного матеріалу; динамічну паузу між заняттями (до 10хв); самостійну ігрову та рухову діяльність дітей; фізкультурні навчальні заняття(двічі на тиждень) і фізичні вправи на свіжому повітрі на першій прогулянці (тричі на тиждень).

Ранкова гімнастика проводиться з 8-30 до 8-40 год. Комплекси ранкової гімнастики добираю так, щоб різні види гімнастичних вправ поступово охоплювали всі великі та дрібні м'язи, а напруга в них постійно збільшувалася, переходила від однієї групи м'язів до іншої, створюючи в організмі дитини оптимальні навантаження. Тому ранкову гімнастику починаємо з динамічних рухів: різновидів ходьби, бігу, підстрибувань, які виконуються в помірному темпі з переходом на середній і швидкий. Потім діти виконують загальнорозвивальні вправи - для розвитку м'язів верхніх кінцівок і лопаткової ділянки, м'язів спини, живота, нижніх кінцівок. Для розвитку гнучкості хребта та зміцнення його м'язів, зняття напруження та втоми іноді виконуємо вправи з вихідного положення лежачи - з різними рухами тулуба, рук і ніг.

Кількість вправ ранкової гімнастики завжди має бути оптимальною для відповідних вікових груп: 3-4 вправи для дітей першої молодшої групи, 4-5 - для другої молодшої групи, 5-6 - для середньої групи, 6-7 - для старшої групи. Кількість повторень складає: 4-5 разів для дітей першої молодшої групи, 5-6 разів - для другої молодшої групи, 6-8 разів - для середньої групи, 8-10 разів - для старшої групи. Паузи між вправами повинні становити 10-15сек. Чітко дозуємо частини ранкової гімнастики. Вступна частина триває 1-2хв, основна - 5-6хв, заключна - 1-1,5хв. Основні рухи ранкової гімнастики теж регламентуємо у часі. Ходьба - 1-1,5хв, біг - 35-45сек, стрибки - 24-28сек. Тривалість ранкової гімнастики: в першій молодшій групі - 4-5хв, в другій молодшій групі - 6-7хв, в середній групі - 8-9хв, в старшій - 10-12 хв. 

Основними умовами ефективності проведення ранкової гімнастики є:

• відповідна температура повітря в приміщенні - +14-150С (старший дошкільний вік), +15-160С (молодший дошкільний вік);
• вільний доступ свіжого повітря (при відчинених кватирках);
• раціональний одяг дітей;
• достатність фізичних навантажень (кількість вправ відповідно до вікової групи, їх послідовність - "від голови до ніг", дозування відповідно до вікової норми, зміна вихідних положень, темп виконання, регулювання дихання, чіткість пояснень, вказівок та команд).

Фізкультурні заняття - найефективніша форма оптимізації рухового режиму в ДНЗ. Тривалість фізкультурних занять в дошкільних групах подовжуємо: в першій молодшій групі - 15-20хв, в другій молодшій групі - 20-25хв, в середній групі - 25-30хв, в старшій групі 30-35хв. Найоптимальнішим є фізкультурне заняття побудоване за типовим планом: вступна, основна, заключна частини. Оновлена методика фізичного розвитку дошкільників за Е.Вільчковським передбачає проведення фізкультурних занять з активним використанням різних здоров'язбережувальних технологій.

Вступна частина має бути короткою (від 2-3хв. до 5-6хв. в залежності від віку). Завдання вступної частини - викликати інтерес та емоційний стан до заняття, активізувати увагу, підготувати організм до фізичного навантаження. Дітям пропонуємо знайомі вправи для формування правильної постави, профілактики плоскостопості, пов'язані з орієнтуванням в просторі. До таких вправ відносяться: різні шикування в шеренгу (по одному, двоє, троє, четверо), ходьба різних видів (навшпиньки, на п'ятках, на внутрішній стороні ступні, навприсядки), біг з різними завданнями (поворотом за вказаним напрямком, зміною ведучих, темпу). Закінчуємо вступну частину шикуванням в шеренгу чи коло.

Завдання основної частини - навчити виконувати загальнорозвивальні вправи, ознайомити з технікою виконання нових вправ, повторити вправи та рухи, які вже відомі. Після цього проводимо рухливу гру. Для зацікавлення загальнорозвивальні вправи пропонуємо з дрібним інвентарем: прапорці, гімнастичні палки, обручі, хустинки, м'ячі , кубики тощо. Першими виконуються вправи для розвитку м'язів плечового пояса, з метою формування правильної постави; другими - вправи для розвитку черевного преса та ніг; третіми - вправи для розвитку м'язів спини та гнучкості хребта. Тривалість основної частини залежно від віку: 12-14хв в першій молодшій групі, 15-17хв - в другій молодшій групі, 18-20хв - в середній групі, 20-23хв - в старшій групі.

Заключна частина заняття включає ходьбу в інтенсивному темпі з поступовим зменшенням його. Ходьбу іноді замінюємо малорухливою грою чи хороводною грою. Навантаження знижуємо, щоб зменшити зсув у показниках серцево-судинної та дихальної системи і наблизити їх до вихідних даних. Рухливі ігри - основна рухова діяльність. Вони сприяють формуванню та вдосконаленню життєво необхідних рухів, розвитку фізичних якостей, моторики і рухових навичок, вихованню рис характеру. В грі рухи виконуються в різних ігрових ситуаціях, що сприяє вдосконаленню рухових навичок, розвитку координації рухів, вихованню спритності, сміливості. 

Тривалість заключної частини заняття в залежності від віку становить: 2-3хв - в першій молодшій групі, 3-4хв - в другій молодшій групі, 4-5хв - в середній групі, 5-6хв - в старшій групі. Зміст і навантаження заключної частини фізкультурного заняття багато в чому залежить від моторної щільності основної частини і характеру рухливої гри. Якщо її перебіг відбувається у швидкому, інтенсивному темпі, тривалість заключної частини подовжуємо. Крім малорухливої гри, в такому разі, організовуємо спокійну ходьбу. Важливим показником заключної частини вважається заспокоєння дихальної та серцево-судинної системи через 3-5хв після закінчення заняття. 


Слід пам'ятати, що фізкультурні заняття повинні викликати в дітей почуття легкого стомлення, яке незабаром проходить (незначне почервоніння шкіри, незначна пітливість, трохи прискорене дихання, відсутність скарг на втому). Важливим показником ефективності фізкультурного заняття вважаємо його моторну щільність.