Навчаємося разом
Заняття з практичним психологом.
Заняття з практичним психологом.
Завдяки пізнавальним психічним процесам дитина одержує знання про навколишній світ та про себе, засвоює нову інформацію, запам'ятовує, розв'язує певні завдання. Серед них виділяють відчуття і сприймання, пам'ять, мислення, уяву. Необхідною умовою протікання психічних процесів є увага. Мова і мовлення постають одним із засобів мислення та розуміння.
Успішність в оволодінні тією чи іншою діяльністю залежить від уваги дитини. Вона завжди включена у діяльність, є найважливішою умовою її продуктивності і виступає у єдності з пізнавальними психічними процесами та емоційно-вольовою сферою.
Роль уваги полягає у забезпеченні психічних процесів (пізнавальних, емоційних, вольових) та успішної роботи свідомості.
Увага дітей дошкільного віку має такі особливості:
1) нетривала зосередженість, схильність
до значних коливань. Протягом короткого часу діти неодноразово переходять від
одного виду діяльності до іншого, по кілька разів змінюють свій задум;
2) піддатливість зовнішнім впливам.
Навіть незначний сторонній подразник відволікає увагу дитини від діяльності;
3) залежність від виду занять. 4-річні
діти здатні 20 і більше хвилин уважно слухати цікаву казку чи дивитися
мультфільми. Однак вони будуть відволікатися від нецікавих занять через 5 хв.
після їх початку;
4) неспроможність переключення на
власний розсуд з одного об'єкта на інший за відсутності довільної психічної
регуляції;
5) залежність від віку дітей. Чим
молодші діти, тим менше вони можуть зосередитися на словах дорослого, оскільки
їхню увагу більше привертають яскраві, привабливі предмети (слова лише
супроводжують їх). У середньому і старшому дошкільному віці слова дорослого
набувають значно важливішого значення для дитини, вона вже само-ініціативно
спрямовує на них свою увагу;
6) слабкий розподіл уваги (неможливість
одночасно виконувати два або більше видів діяльності), невеликий обсяг
(неспроможність утримувати багато об'єктів за короткий проміжок часу).
Зосередженість і спрямованість на об'єктах забезпечує їх виразне відображення. Дитина не може бути уважною взагалі, її увага завжди проявляється у конкретних психічних процесах: вона приглядається, прислухається, відгадує загадку, намагається прочитати слово, малює, грається тощо.
Будучи
пізнавальним процесом, увага сприяє отриманню знань дитини про світ і себе у
ньому, спрямовуючись як на об'єкти зовнішнього світу, так і на власне внутрішнє
життя. Вона не лише створює умови для психічної діяльності, а й виконує
охоронну функцію, зумовлюючи своєчасне реагування людини на зміни у
навколишньому середовищі і в собі.
Основи уважності
як важливого фактора пізнавальної діяльності формуються у ранньому дитинстві.
Зароджується увага у перші тижні життя дитини. Із часом вона починає
зосереджувати свій зір і слух на тому, що збуджує, насторожує її, рефлекторно
відповідає на цей вплив відповідними рухами. Завдяки увазі відбувається зв'язок
організму дитини з навколишнім середовищем.
Увага є
рефлекторним актом, який пов'язує центральну нервову систему з навколишнім світом,
одним із вирішальних чинників, що зумовлюють регуляцію найважливіших
психофізичних процесів в організмі дитини. Завдяки їй всі психічні процеси
(відчуття, сприймання, пам'ять, мислення) стають багатшими, повнішими,
досконалішими.
У житті і
діяльності дитини увага виконує різноманітні функції: активізує потрібні і
гальмує непотрібні на певний момент психічні і фізіологічні процеси; сприяє
відбору інформації відповідно до потреб дитини; забезпечує вибіркову,
короткочасну або тривалу зосередженість на одному об'єкті або виді діяльності.
З нею пов'язані спрямованість і вибірковість пізнавальних процесів, точність і
деталізація сприймання, міцність і вибірковість пам'яті, спрямованість і
продуктивність мислительної діяльності.
Якщо діти
зосереджують свою увагу не на тому, що пояснює їм вихователь, а на тому, що
відбувається за вікном, на мріях про гру, вони нічого не сприймуть і не
зрозуміють із того, що їм розповідає педагог. Однак міркування, поради, оцінки
вихователя їм особливо потрібні, адже без них їхня діяльність не матиме
потрібної вмотивованості, доцільності, належної організованості. Слово
вихователя є дороговказом у мінливій діяльності дошкільників, спонукає їх до
уважності.
У дошкільному
віці всі види і властивості уваги зазнають суттєвих змін, основними серед яких
є: розширення обсягу; підвищення стійкості; розвиток здатності до переключення
і розподілу; формування довільної уваги.
Ці зміни
урізноманітнюють внутрішнє життя дитини, сприяють розширенню її світогляду.
Немає коментарів:
Дописати коментар