З фізкультурою ми дружемо - різні вправи дуже любимо!

Фізичний розвиток дитини - важлива функція ДНЗ. Сьогодні йдеться мова в програмі ДНЗ вже не про фізкультуру, як таку, а про фізичний розвиток в цілому, що передбачає розвиток рухової активності, фізичних якостей дошкільників, знання свого тіла, його функцій, призначення його основних частин, можливостей організму, вміння бути домірним до нього, розвиватися в межах індивідуальних можливостей, власного потенціалу. Треба досконало знати сьогодні стан здоров'я кожного вихованця (фізичного, психічного, духовного, соціального), особливості його розвитку, щоб створити найбільш сприятливі умови для гармонійного розвитку малюка, його фізичної пристосованості до навколишнього життя.
Одне з головних завдань нашого дошкільного закладу - створити якнайсприятливіші умови для правильного фізичного розвитку дитячого організму, для підвищення його опірності інфекціям, а також для поступового та систематичного загартування дітей з активним використанням здоров'язбережувальних технологій; зберігати і зміцнювати фізичне, психічне, соціальне і духовне здоров'я дітей, підвищувати їх фізичну і розумову працездатність, розвивати кожну дитину за її індивідуальною природною програмою.

 Колектив нашого ДНЗ проаналізував усі фактори, які можуть впливати на погіршення здоров'я дітей, а тому поставив перед собою завдання викорінити їх та вдосконалити систему фізкультурно-оздоровчої роботи у своєму закладі.

Які ж фактори виховання і навчання можуть призвести до погіршення здоров'я дітей дошкільного віку? Це:  

• нераціональна побудова режиму дня, рухового режиму дітей;
• тривала вимушена поза дітей під час занять в умовах низького рівня освітлення приміщень і робочих місць, неякісного повітря, не ергономічних меблів (які не відповідають ростові та функціональним особливостям дітей), що призводить до зниження гостроти зору, порушень постави, зниженого загального тонусу організму дітей;
• переповнення груп дітьми;
• гіподинамія дітей (малорухомість), тривалий вплив на них шумових та голосових стресорів;
• відсутність систематичності в проведенні загартувальних процедур, інших фізкультурно-оздоровчих (традиційних і нетрадиційних) заходів;
• перегрівання дітей, їх нераціональний одяг при температурі +180-200С;
•  скорочення тривалості прогулянок;
• надмірне захоплення методиками інтелектуального розвитку, раннє навчання читання, володіння комп'ютерною грамотою, вивчення іноземних мов тощо;
• перевантаження дітей заняттями;
• навчання та виховання дітей за традиційною моделлю, без врахування головних аспектів особистісно орієнтованого підходу тощо.

Як наслідок, у дітей формуються неврози, психологічні розлади, порушення постави, погіршення функції зору, розлади імунної системи, часті ГРЗ.

Запроваджувати систему фізкультурно-оздоровчої роботи з дошкільниками наш дошкільний заклад розпочав з ретельного вивчення та удосконалення режиму дня в ДНЗ, перегляду тривалості окремих його режимних моментів згідно норм і вимог.

Режим дня в нашому ДНЗ є досить обґрунтований, виважений, гнучкий, але незмінними завжди є прогулянки, прийом їжі, сон дітей. Нашим режимом забороняється затягувати організовану навчальну діяльність, яка розпочинається о 9.10 годині ранку.

Правильним режим дня вважаємо лише тоді, коли він попереджає розвиток втоми, підвищує загальну опірність організму, забезпечує емоційний психологічний комфорт дітей протягом дня. 

Наступним етапом удосконалення роботи з фізичного розвитку дошкільників у нашому закладі була розробка чіткої системи фізкультурно-оздоровчої роботи в ДНЗ.

Система фізкультурно-оздоровчої роботи в ДНЗ включає досить великий перелік різноманітних і життєвоважливих заходів. Основою цієї системи залишається руховий режим.   

Великого значення надаємо руховій активності дітей вже вранці, оскільки в цей період малята ще мляві, загальмовані: проводимо дві-три рухливих гри (гри або вправи спортивного характеру) відповідно до пори року, погодних умов, інтересів дітей, їхнього фізіологічного стану; ранкову гімнастику (з елементами загартування) тривалістю 6-12хв (залежно від віку) під музичний супровід, з використанням дрібного фізкультурного інвентаря, іграшок, природного матеріалу; динамічну паузу між заняттями (до 10хв); самостійну ігрову та рухову діяльність дітей; фізкультурні навчальні заняття(двічі на тиждень) і фізичні вправи на свіжому повітрі на першій прогулянці (тричі на тиждень).

Ранкова гімнастика проводиться з 8-30 до 8-40 год. Комплекси ранкової гімнастики добираю так, щоб різні види гімнастичних вправ поступово охоплювали всі великі та дрібні м'язи, а напруга в них постійно збільшувалася, переходила від однієї групи м'язів до іншої, створюючи в організмі дитини оптимальні навантаження. Тому ранкову гімнастику починаємо з динамічних рухів: різновидів ходьби, бігу, підстрибувань, які виконуються в помірному темпі з переходом на середній і швидкий. Потім діти виконують загальнорозвивальні вправи - для розвитку м'язів верхніх кінцівок і лопаткової ділянки, м'язів спини, живота, нижніх кінцівок. Для розвитку гнучкості хребта та зміцнення його м'язів, зняття напруження та втоми іноді виконуємо вправи з вихідного положення лежачи - з різними рухами тулуба, рук і ніг.

Кількість вправ ранкової гімнастики завжди має бути оптимальною для відповідних вікових груп: 3-4 вправи для дітей першої молодшої групи, 4-5 - для другої молодшої групи, 5-6 - для середньої групи, 6-7 - для старшої групи. Кількість повторень складає: 4-5 разів для дітей першої молодшої групи, 5-6 разів - для другої молодшої групи, 6-8 разів - для середньої групи, 8-10 разів - для старшої групи. Паузи між вправами повинні становити 10-15сек. Чітко дозуємо частини ранкової гімнастики. Вступна частина триває 1-2хв, основна - 5-6хв, заключна - 1-1,5хв. Основні рухи ранкової гімнастики теж регламентуємо у часі. Ходьба - 1-1,5хв, біг - 35-45сек, стрибки - 24-28сек. Тривалість ранкової гімнастики: в першій молодшій групі - 4-5хв, в другій молодшій групі - 6-7хв, в середній групі - 8-9хв, в старшій - 10-12 хв. 

Основними умовами ефективності проведення ранкової гімнастики є:

• відповідна температура повітря в приміщенні - +14-150С (старший дошкільний вік), +15-160С (молодший дошкільний вік);
• вільний доступ свіжого повітря (при відчинених кватирках);
• раціональний одяг дітей;
• достатність фізичних навантажень (кількість вправ відповідно до вікової групи, їх послідовність - "від голови до ніг", дозування відповідно до вікової норми, зміна вихідних положень, темп виконання, регулювання дихання, чіткість пояснень, вказівок та команд).

Фізкультурні заняття - найефективніша форма оптимізації рухового режиму в ДНЗ. Тривалість фізкультурних занять в дошкільних групах подовжуємо: в першій молодшій групі - 15-20хв, в другій молодшій групі - 20-25хв, в середній групі - 25-30хв, в старшій групі 30-35хв. Найоптимальнішим є фізкультурне заняття побудоване за типовим планом: вступна, основна, заключна частини. Оновлена методика фізичного розвитку дошкільників за Е.Вільчковським передбачає проведення фізкультурних занять з активним використанням різних здоров'язбережувальних технологій.

Вступна частина має бути короткою (від 2-3хв. до 5-6хв. в залежності від віку). Завдання вступної частини - викликати інтерес та емоційний стан до заняття, активізувати увагу, підготувати організм до фізичного навантаження. Дітям пропонуємо знайомі вправи для формування правильної постави, профілактики плоскостопості, пов'язані з орієнтуванням в просторі. До таких вправ відносяться: різні шикування в шеренгу (по одному, двоє, троє, четверо), ходьба різних видів (навшпиньки, на п'ятках, на внутрішній стороні ступні, навприсядки), біг з різними завданнями (поворотом за вказаним напрямком, зміною ведучих, темпу). Закінчуємо вступну частину шикуванням в шеренгу чи коло.

Завдання основної частини - навчити виконувати загальнорозвивальні вправи, ознайомити з технікою виконання нових вправ, повторити вправи та рухи, які вже відомі. Після цього проводимо рухливу гру. Для зацікавлення загальнорозвивальні вправи пропонуємо з дрібним інвентарем: прапорці, гімнастичні палки, обручі, хустинки, м'ячі , кубики тощо. Першими виконуються вправи для розвитку м'язів плечового пояса, з метою формування правильної постави; другими - вправи для розвитку черевного преса та ніг; третіми - вправи для розвитку м'язів спини та гнучкості хребта. Тривалість основної частини залежно від віку: 12-14хв в першій молодшій групі, 15-17хв - в другій молодшій групі, 18-20хв - в середній групі, 20-23хв - в старшій групі.

Заключна частина заняття включає ходьбу в інтенсивному темпі з поступовим зменшенням його. Ходьбу іноді замінюємо малорухливою грою чи хороводною грою. Навантаження знижуємо, щоб зменшити зсув у показниках серцево-судинної та дихальної системи і наблизити їх до вихідних даних. Рухливі ігри - основна рухова діяльність. Вони сприяють формуванню та вдосконаленню життєво необхідних рухів, розвитку фізичних якостей, моторики і рухових навичок, вихованню рис характеру. В грі рухи виконуються в різних ігрових ситуаціях, що сприяє вдосконаленню рухових навичок, розвитку координації рухів, вихованню спритності, сміливості. 

Тривалість заключної частини заняття в залежності від віку становить: 2-3хв - в першій молодшій групі, 3-4хв - в другій молодшій групі, 4-5хв - в середній групі, 5-6хв - в старшій групі. Зміст і навантаження заключної частини фізкультурного заняття багато в чому залежить від моторної щільності основної частини і характеру рухливої гри. Якщо її перебіг відбувається у швидкому, інтенсивному темпі, тривалість заключної частини подовжуємо. Крім малорухливої гри, в такому разі, організовуємо спокійну ходьбу. Важливим показником заключної частини вважається заспокоєння дихальної та серцево-судинної системи через 3-5хв після закінчення заняття. 


Слід пам'ятати, що фізкультурні заняття повинні викликати в дітей почуття легкого стомлення, яке незабаром проходить (незначне почервоніння шкіри, незначна пітливість, трохи прискорене дихання, відсутність скарг на втому). Важливим показником ефективності фізкультурного заняття вважаємо його моторну щільність.